США, Європа, Японія, Близький Схід приймає український мед. Ціна на український мед росте, в зв’язку з тим, що він натуральний. Про це заявив директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-пак» Віктор Іванченко під час зустрічі з членами Спілки пасічників Миколаївської області, яка була організована в партнерстві з Фондом ЛАСКА і МНАУ. Захід проводився в рамках проекту УПБРП.

 

«Весь мед, якщо він відповідає прописаним стандартам якості, є натуральним. В тому числі український мед. Він натуральний, і він є апріорі якісним. І далі вже виникають питання тільки стосовно споживчих властивостей того чи іншого меду», – каже Віктор.

Мед із акації - найпопулярніший. Все дуже просто: він рідкий, мед прозорий. Завдяки цьому він користується великим попитом.

Мед із співвідношенням фруктози та глюкози більше 1,35. (Різнотрав’я). Ця категорія найбільш ємна. Таке співвідношення дає те, що мед не кристалізується. Саме ця категорія користується найбільшим попитом. Найкрупніші постачальники меду саме в цій категорії: Аргентина, Китай.

Соняшниковий мед має низьке співвідношення фруктози і глюкози. Це хороший і якісний мед. Головна його властивість - він швидко кристалізується. В чому також проблема нашого соняшнику, що він навіть після пастеризації, все одно протягом 3-6 місяців кристалізується.

На даний момент існує чотири основних ринків меду: Європа, США, Близький Схід, Японія. За його словами, світовий імпорт-експорт меду оцінюється на рівні 600 тисяч тон – приблизно по 35% споживається в Європі і США. Таким чином, в Європі діють найбільш жорсткі вимоги до якості меду, а також існує високий попит на органічну продукцію.

Віктор Іванченко розповідає, що Японія так само закуповує тільки через трейдерів. Взагалі, там унікальна країна, дуже високі вимоги. Найкрупніший їх постачальник меду – Китай. На другому місці – Канада. Японці надають перевагу рідкому медові, відповідно це або акація, або суміш акації з рапсом. Таким чином, мед в них залишається білим, прозорим і деякий час рідким.

Близький Схід – це найменша територія. За словами експерта, там абсолютно специфічні вимоги до меду. Жорсткі вимоги щодо якості там відсутні, але сам мед, якому вони надають перевагу, це темний мед з дуже специфічним ароматом.

«99% українського експорту – соняшник. Як би ми його не любили, це є гальмом для подальшого розвитку. Ну і також ті споживчі властивості, які є у нашого меду, які не відповідають основним потребам ринку», – розповідає експерт.

Позитивна динаміка в експорті українського меду все ж є. Якщо в 2012 році експорт відбувався лише в 11 країн, то за результатами 2018 року Україна експортує близько до 40 країн світу.

«Ми постачаємо вже мед всюди: в Японію, в США, в Європу, Близький Схід. Так само змінилась і структура: якщо в 2012 році 33% постачали на трейдерів і 67% на фасувальників, то вже на кінець 2018 року ситуація змінилась – ми постачаємо більшість меду на фасувальників», – ділиться Віктор Іванченко.

В ході спілкування було обговорено багато питань щодо перспектив бджільництва у 2019 році. Були детально розглянуті найважливіші економічні, технологічні та аспекти, а саме:

економічні питання - рентабельність виробництва промислового кочового бджільництва

технологічні питання – породне руйнування, застосування малої та великої механізації труда у пасічних господарствах, а також налагодження комунікації бджолярів і фермерів

питання каналів збуту та просування меду і продукції бджільництва -  розширення лінійки продукції,  роздрібний збут, шляхи ефективної реалізації продукції.

Учасники погодилися з тим, що на семінарі булі розглянуті дійсно гострі питання і  відмітили важливість представлених інструментів   подолання кризи  та механізмів розвитку галузі бджільництва.