Миколаївські бджолярі вимагають якнайшвидшої заборони неонікотиноїдів на території України. Важкі пестициди не тільки забруднюють землю, а й призводять до загибелі бджіл і руйнування медового бізнесу. 

 Гаряча дискусія між бджолярами та представниками державної влади про це та багато іншого відбулася в Миколаєві 27 березня у час Форуму бджолярів "Мед$гонка", в якій взяли участь: Віктор Шеремета, заступник міністра аграрної політики і продовольства України, Олег Юхновський, голова Комітету підприємців АПК при ТПП України, Олена Піскун, керівник департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, експортери меду та його виробники.
- Я часто жартую, що в моїх жилах вже біжить не кров, а мед. З думкою про бджіл встаємо, з нею і лягаємо. Положення кричуще! Фермери застосовують препарати, які шкодять українській землі, вбивають бджіл і бджільництво. За нас взялися жорстко: обов’язкова реєстрація, якість меду, що відповідає європейським стандартам. Хотілося б, щоб держава звернула увагу і на аграріїв, щоб вони не застосовували токсичні пестициди. Ми можемо цілий рік працювати, а потім за один день втратити все. При цьому фермера за потраву бджіл залишається безкарним, - каже Олександр Адамович, керівник Спілки пасічників Братського району Миколаївської області.

- Де факто хімізація лобіюється державою, - додає Андрій Галдін, глава Спілки пасічників Миколаївської області, пояснюючи свою думку тим, що держава не вводить заборону на ввезення дешевих токсичних пестицидів. Андрій Галдін також запропонував прийняти тимчасові нормативні акти, які спрощують реєстрацію пасік та захист бджіл від потрави.

- Треба заборонити в Україні неонікотиноїди та компенсувати фермерам вартість дорогих біопрепаратів для захисту рослин, - каже Степан Цицик, голова ФГ «Аромат», яке займається виробництвом меду.

Віктор Шеремета наголосив на тому, що аграрії повинні мати культуру ведення сільського господарства:

- Я постійно проводжу зустрічі з аграріями й ставлю питання, щоб обробки велись тільки у вечірній та нічний час, коли припинився обліт бджіл. Звісно, це може зробити невелике господарство, у якого невеликий обсяг землі, а якщо тисячі гектарів, підприємство не в змозі виконати такі вимоги, буде працювати й в день.  

Віктор Шеремета підкреслив, що біопрепарати коштують недешево, але саме їх необхідно використовувати під час цвітіння.

- Український мед є якісним та конкурентоспроможнім. Все решта, що виникає в межах України, має обговорюватися в професійному колі. Ми й так вже маємо кипу проблем з іміджом українського меду на зовнішньому ринку, - підкреслив Олег Юхновський. – Наведу один приклад. Порошкове вино чули? Скільки років потрібно, щоб викоренити з голів споживачів, що не має порошкового вина. А українське вино є якісним, конкурентним, у нас багато гідних виробників, в тому числі на півдні України. І ці виноробні – є туристичною візитівкою України!      

Андрій Галдін торкнувся теми можливого співробітництва бджолярів і аграріїв:
- Серед представників аграрного сектора існує думка, що бджоли не впливають на врожайність. Думаю, коли бджіл стане істотно менше, тоді вони (аграрії) побачать свої збитки. Деякі аматори займаються зараз вивченням питання про підвищення врожайності, порівнюють врожайність на ділянках, що запилюють і не запилюють. І норма про підвищення врожайності підтверджується.

У Європі, США, інших країнах бджільництво розвивають саме ради запилення, бо воно визнано ефективним інструментом підвищення врожайності та якості сільськогосподарської продукції. І саме запилення, а не мед, є основною статтею доходів бджолярів у розвинутих країнах.

- В Україні близько 90% пасік знаходиться у приватній власності. Тобто, основна частка меду виробляється малими та середніми сільгоспвиробниками, які потребують особливої уваги та підтримки від держави. Так, у 2019 році Уряд додав напрям бджільництва до переліку діяльності сільськогосподарських кооперативів, яким відшкодовується 70% вартості закупленого обладнання. Також виробники можуть скористатися програмою здешевлення кредитів, - зазначив Віктор Шеремета.

Саме державна підтримка бджільництва зможе сприяти інвестуванню коштів в збільшення кількості бджолосімей, модернізацію обладнання, об’єднанню бджолярів у групи чи кооперативи та переходу до промислового методу виробництва.

Форум бджолярів був організований Фондом «ЛАСКА» за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, який фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA). MEDA співпрацює з Ізраїльським агентством міжнародного співробітництва (MASHAV) та міжнародними сервісними компаніями з метою надання технічної підтримки.