В Україні величезна армія пасічників, є величезні можливості виробляти, скажімо, прополіс або маточне молочко.
Але при цьому сьогодні в нашій країні виробляють лише 3 тонни маточного молочка, а в Китаї – 3 100 тонн. А гроші не тільки в меду, але і в продуктах бджільництва, якими сьогодні, за великим рахунком, ніхто не займається. Про це 16 грудня під час семінару для учасників проекту UHBDP у Миколаєві заявив голова Спілки пасічників України Володимир Стретович.
– В Україні близько 400 тисяч пасічників, втім, ця цифра приблизна. Динаміка розвитку українського бджільництва така, що багато людей приходить в бджільництво, а наука – інститут бджільництва – не забезпечує тим, чим повинна забезпечувати: давати новації, алгоритми, технології. Адже все розвивається, а ми залишаємося у вчорашньому дні. Вал є, а якості немає, – каже Володимир Миколайович.
Що пасічникам заважає в багатомільйонній державі відкрити лабораторію, створити групу та провести препарат органічного походження проти кліща Варроа? Про це риторично запитував голова Спілки пасічників України й тут же відповідав: «Наша роз’єднаність».
Влада, наука, пасічники – в цьому трикутнику, як вважає Володимир Стретович, потрібно знайти порозуміння. Спілка вже почала активно працювати з Міністерством аграрної політики та продовольства України. Міністерство погоджує всі свої рішення, які стосуються бджільництва зі Спілкою. Планується спільна акція: у День Землі запросять всіх пасічників вийти та посадити акації, щоб в Україні зберегти можливість збору акацієвого меду. Зараз, на жаль, це дерево твердої породи вирубують для опалення будинків.
Відео 00016 з 42.22 від слів: «Сісти, поговорити про проблему» до 45.50 до слів «треба до цього підходити»
Процес реєстрації пасік повинен наблизити Держпродспоживслужбу до проблем бджільництва. Володимир Миколайович говорив і про те, що ветеринарний паспорт на пасіку повинен бути у кожного пасічника, а інакше немає розуміння ситуації, ніхто не знає, скільки у нас пасік, де вони знаходяться й у кого, скільки бджолосімей, яка у них продуктивність, яка потрібна допомога.
– Завдання Спілки зробити так, щоб держава поважала бджолярів і знала, якщо Спілка вимагає, то робіть, бо краще, ніж пасічник, який стоїть біля вулика, продає інвентар, займається збутом, ніхто не знає, які проблеми є в бджільництві, – говорив Володимир Миколайович.
Під час зустрічі була порушена тема збереження бджіл в умовах інтенсивного землеробства. Глава Спілки пасічників України підкреслив, що в світі там, де цвітуть поля, ніхто не додумається застосовувати інсектициди та подібні препарати. Щоб не нашкодити бджолі, в цивілізованих країнах обробку полів проводять вночі. До цього потрібно прагнути й українським фермерам.
– В Україні близько 400 тисяч пасічників, втім, ця цифра приблизна. Динаміка розвитку українського бджільництва така, що багато людей приходить в бджільництво, а наука – інститут бджільництва – не забезпечує тим, чим повинна забезпечувати: давати новації, алгоритми, технології. Адже все розвивається, а ми залишаємося у вчорашньому дні. Вал є, а якості немає, – каже Володимир Миколайович.
Що пасічникам заважає в багатомільйонній державі відкрити лабораторію, створити групу та провести препарат органічного походження проти кліща Варроа? Про це риторично запитував голова Спілки пасічників України й тут же відповідав: «Наша роз’єднаність».
Влада, наука, пасічники – в цьому трикутнику, як вважає Володимир Стретович, потрібно знайти порозуміння. Спілка вже почала активно працювати з Міністерством аграрної політики та продовольства України. Міністерство погоджує всі свої рішення, які стосуються бджільництва зі Спілкою. Планується спільна акція: у День Землі запросять всіх пасічників вийти та посадити акації, щоб в Україні зберегти можливість збору акацієвого меду. Зараз, на жаль, це дерево твердої породи вирубують для опалення будинків.
Відео 00016 з 42.22 від слів: «Сісти, поговорити про проблему» до 45.50 до слів «треба до цього підходити»
Процес реєстрації пасік повинен наблизити Держпродспоживслужбу до проблем бджільництва. Володимир Миколайович говорив і про те, що ветеринарний паспорт на пасіку повинен бути у кожного пасічника, а інакше немає розуміння ситуації, ніхто не знає, скільки у нас пасік, де вони знаходяться й у кого, скільки бджолосімей, яка у них продуктивність, яка потрібна допомога.
– Завдання Спілки зробити так, щоб держава поважала бджолярів і знала, якщо Спілка вимагає, то робіть, бо краще, ніж пасічник, який стоїть біля вулика, продає інвентар, займається збутом, ніхто не знає, які проблеми є в бджільництві, – говорив Володимир Миколайович.
Під час зустрічі була порушена тема збереження бджіл в умовах інтенсивного землеробства. Глава Спілки пасічників України підкреслив, що в світі там, де цвітуть поля, ніхто не додумається застосовувати інсектициди та подібні препарати. Щоб не нашкодити бджолі, в цивілізованих країнах обробку полів проводять вночі. До цього потрібно прагнути й українським фермерам.
Для ютуба и ФБ:
Відео 00016 склеїти з відео 00017.
З початку у відео 00017 02.02. – 03.33 – вирізати.
Відео 00017 до 28.40 до слів «тоді будуть чути нас» и крапка, все, що далі, не треба.
Відео 00016 склеїти з відео 00017.
З початку у відео 00017 02.02. – 03.33 – вирізати.
Відео 00017 до 28.40 до слів «тоді будуть чути нас» и крапка, все, що далі, не треба.
