Проект став пізнаваним, а фермери готові до кооперації, щоб виходити на прибуткові ринки збуту плодоовочевої продукції
Благодійний фонд «ЛАСКА» відомий у Миколаєві реалізацією різних великих проектів, які були спрямовані на вирішення гендерних та екологічних питань, питань соціального партнерства та сталого розвитку. Фонд був створений у 1993 році для ведення благодійної діяльності, спрямованої на забезпечення комплексного, екологічно збалансованого та сталого розвитку територіальних громад усіх рівнів.
Ось вже більше року фонд «ЛАСКА» представляє в Миколаївській області Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва – UHBDP. За цей час фахівці проекту побували у всіх районних центрах області, провели десятки зустрічей з малими і середніми фермерами і донесли їм головний меседж проекту: навіть присадибна ділянка може стати основою для створення прибуткового бізнесу, потрібно тільки застосувати інноваційні технології вирощування овочів або фруктів, продумати шляхи реалізації продукції, а головне – не боятися змін.
Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) 2014 році отримав приставку «бізнес» і переорієнтував свою діяльність на допомогу фермерам у створенні агробізнесу. UHBDP фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, реалізується і співфінансується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA). UHBDP сприяє розвитку плодоовочівництва на півдні України, створюючи родючу основу для зростання доходів фермерів і підвищення добробуту їхніх сімей.
– Наші зусилля були спрямовані на те, щоб якомога більше малих і середніх фермерів стали клієнтами проекту і мали можливість отримувати консультації найкращих професіоналів зі створення прибуткового плодоовочевого бізнесу. А головна мета UHBDP – змінити підходи наших фермерів до вирощування продукції, – каже Ірина Миколаївна Купрієвич, виконавчий директор Благодійного фонду «ЛАСКА». – До 2013 року проект працював у Криму та Запорізькій області й не мав приставки «бізнес». Із запуском нової фази проекту розширилася його географія – Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області. Трансформація структури ринку збуту внесла корективи в роботу фермерів. Перевиробництво продукції веде до зниження цін на овочі та фрукти і, відповідно, знижує привабливість плодоовочевого бізнесу. Українські виробники шукають нові ринки збуту, це може бути європейський, азіатський та інші ринки, і ми повинні розуміти, яким вимогам повинна відповідати продукція, щоб конкурувати на зовнішньому ринку. Тому UHВDP, перш за все, пояснює фермерам, що користується попитом у світі, як вийти на нові ринки збуту, навчає новим технологіям вирощування овочів і фруктів, які забезпечують гідну якість продукту.
– Скільки клієнтів з’явилося у UHВDP у Миколаївській області в 2016 році?
– Про наш проект знають близько 5 000 жителів області. Майже 2 000 – активні учасники, серед них 1 628 – малі та середні фермери, 100 – студенти, 11 – трейдери, 230 – партнери.
– Які можливості у клієнтів проекту UHВDP?
– Перш за все, вони можуть відвідувати наші тренінги, семінари, конференції, на яких надають актуальну інформацію про нові технології вирощування, про ринки збуту, щодо захисту рослин. Крім того, у фермерів є можливість навчатися в Ізраїлі. UHВDP тісно взаємодіє з Агентством з розвитку міжнародного співробітництва (МАШАВ), яке працює при Міністерстві закордонних справ Ізраїлю з 1957 року та ділиться власним успішним досвідом, щоб допомогти різним країнам світу досягти кращого рівня життя. Також клієнти проекту UHВDP можуть брати участь в грантових програмах і отримувати інвестиційні гранти для реалізації проектів, спрямованих на післяврожайне доопрацювання продукції (зберігання, охолодження, упаковка, сортування, переробка). У 2016 році в рамках проекту UHВDP стартувала нова програма “Інтернатура”, завдяки якій майбутні аграрії можуть не тільки пройти стажування у великих сільськогосподарських компаніях, а й отримати постійне місце роботи. За тристороннім договором, який укладається між студентом, університетом та UHBDP, інтерн працює близько 6 місяців у сучасному господарстві й отримує стипендію від Проекту!
Стати клієнтом Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва дуже просто – зареєструйтеся на сайті http://uhbdp.org або зателефонуйте в контакт-центр за телефоном 0 800 500 184 (дзвінок безкоштовний). Крім того, можна звернутися до фонду «ЛАСКА» за телефонами: 067 514- 70- 80, 099 631- 60- 20, 093 385- 36- 08.
– Чи готові наші фермери до співпраці?
– Спочатку була недовіра. «Що потрібно Канаді?» «Безкоштовний сир тільки в мишоловці». Але після перших зустрічей, спілкування з фахівцями, участі у великих конференціях і знайомства з ізраїльськими тренерами з’явилися довіра, розуміння й бажання вчитися і змінюватися. Фермерів не залишили байдужими семінари фахівців МАШАВ Наталії Мазор і Катерини Руденко, які ділилися секретами створення ефективної професійної мережі, вчили створювати бізнес-модель Канвас. Лекції Ліора Аврахама і Амраама Хазана допомогли миколаївським фермерам застосовувати інноваційні технології в зрошенні і добриві, після семінару Бориса Бордмана і Світлани Добриніної фермери Миколаївщини обирають сучасні шляхи вирішення проблем захисту рослин.
– Дійсно, навіщо канадському уряду вкладати кошти в українське сільське господарство?
– Канада ділиться своїм досвідом, демонструє приклади успішної роботи в плодоовочевому бізнесі. Ви будете здивовані, але у світі є інтерес і попит на українську продукцію. Представники ізраїльських і турецьких компаній звертаються до проекту в пошуках постачальників і готові купувати великі партії овочів і фруктів.
– Що вдалося зробити за рік?
– Наш проект пізнаваний, про його діяльності знають миколаївські фермери, маса дзвінків від селян, які не були на наших заходах, але хочуть взяти участь. За цей рік UHВDP продемонстрував малим фермерам, як використовувати свій потенціал. Нерідко фермери скаржаться, що 10-20 років вирощують овочі, а рівень добробуту не змінюється. Причина – наш менталітет. «Я сам знаю, як вирощувати. Є Інтернет: прочитаю і зроблю». «Не збираюся ні з ким об’єднуватися, тому що мене обдурять і так далі». Тому беруться найдешевші насіння, елементарні засоби захисту рослин, а на виході – низькосортна продукція, яку дорого не продати. Дешева рибка – погана юшка! Щоб вигідно продавати, потрібно спочатку знати, кому продавати, і розуміти, чого саме хоче покупець.
У селі Дорошівка Вознесенського району в рамках проекту UHВDP Тамара Грищенко висадила демонстративне поле салатного перцю. Насіння, система поливу, засоби захисту і навіть супровід агронома – все це фермер отримала безкоштовно від компанії «Владам». Результат перевершив очікування: великі красиві перці, як на обкладинці журналу, врожайність у 10 разів вище, відповідно, і дохід зовсім інший. Таку якісну продукцію готові купувати супермаркети, великі трейдери, а значить, фермеру не потрібно нудитися під палючим сонцем на трасі, щоб реалізувати продукцію.
– Як Тамара Грищенко планує працювати в 2017 році?
– Коли фермери починають відчувати смак перших доходів, перших результатів постійних відносин з трейдерами, вони готові створювати ПП, говорять про необхідність якості збору і обробки – сортування, пакування. Все це відкриває доступ до високоприбуткових ринків. Жителі Дорошівки, побачивши результат роботи за сучасними методиками, думають про створення кооперативу, щоб локально вирощувати великі партії однорідного продукту для збуту оптом. Спільно багато виробничих питань вирішити легше і дешевше. На жаль, в українських фермерів є велика проблема. Вони звикли працювати від зорі до зорі, але абсолютно не рахують свої витрати, прибуток, собівартість продукції, збитки. Все кинуто на самоплив: підсумки роботи за сезон не підводять, висновки не роблять, управлінські рішення, щоб виправити ситуацію, не приймають!
– Що ж ви пропонуєте робити?
– Діяльність проекту спрямована на те, щоб змінити мислення, шаблони, за якими працювали століттями. Потрібно дивитися ширше. Колись і картопля була екзотичним овочем, зараз – буденне блюдо. Раніше не знали, що таке батат, солодка кукурудза, аспарагус. Тепер вирощують і продають. Завдяки проекту фермери стали більше спілкуватися один з одним, ділитися проблемами і рішеннями, по-іншому починають дивитися на звичайні речі. Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва працює з аграрними вузами, допомагає «заземлити» програми навчання, адаптувати їх до сучасних умов, зробити їх корисними для студентів. Дивно, що в аграрних вишах України не навчають бджільництву й несправедливо мало навчального часу приділяють мистецтву виноградарської справи, адже розвиток цих напрямків сприяє не тільки підвищенню економічного добробуту фермерів, а й розвитку сільського господарства України.
– Проект закликає малих фермерів до об’єднання. Знову колгосп?
– Ні в якому разі. Кооперація можлива тільки на добровільних засадах. Пройшовши навчання, поспілкувавшись один з одним, багато миколаївських фермерів самі зрозуміли, що без об’єднання не вийде вирощувати якісну продукцію і виходити на нові ринки збуту. Не виключено, що в 2017 році в Миколаївській області з’явиться кілька плодоовочевих кооперативів. У грудні 2016 року виноградарі Миколаївської області вирішили створити клуб «Виноград Прибужжя». Це об’єднання стане майданчиком для спілкування та популяризації культури. Виноградарі мають намір отримати й економічну вигоду. Вони планують спільно, а значить, за оптовими цінами закуповувати добрива, засоби захисту, саджанці гібридних форм, а також на експериментальних майданчиках разом вирощувати нові сорти винограду й формувати великі партії товару для продажу оптом.
– Можна претендувати на отримання гранту від UHВDP?
– В рамках Проекту діє програма зустрічних грантів, а зовсім недавно завершився прийом заявок на отримання зустрічного гранту для реалізації інноваційних проектів в сфері захисту навколишнього середовища. Підприємства з Миколаївської області теж подали заявки на участь у цьому конкурсі проектів. Переможці отримають безповоротну фінансову допомогу для реалізації своєї ідеї в розмірі до 50 000 доларів США в гривневому еквіваленті за умови, що і самі візьмуть фінансову участь у проекті в співвідношенні 50 на 50. Повну інформацію можна отримати за телефонами фонду «ЛАСКА»: 067 514-70-80, 099 631-60-20, 093 385-36-08.
– Дякую за інтерв’ю.
Ось вже більше року фонд «ЛАСКА» представляє в Миколаївській області Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва – UHBDP. За цей час фахівці проекту побували у всіх районних центрах області, провели десятки зустрічей з малими і середніми фермерами і донесли їм головний меседж проекту: навіть присадибна ділянка може стати основою для створення прибуткового бізнесу, потрібно тільки застосувати інноваційні технології вирощування овочів або фруктів, продумати шляхи реалізації продукції, а головне – не боятися змін.
Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) 2014 році отримав приставку «бізнес» і переорієнтував свою діяльність на допомогу фермерам у створенні агробізнесу. UHBDP фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, реалізується і співфінансується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA). UHBDP сприяє розвитку плодоовочівництва на півдні України, створюючи родючу основу для зростання доходів фермерів і підвищення добробуту їхніх сімей.
– Наші зусилля були спрямовані на те, щоб якомога більше малих і середніх фермерів стали клієнтами проекту і мали можливість отримувати консультації найкращих професіоналів зі створення прибуткового плодоовочевого бізнесу. А головна мета UHBDP – змінити підходи наших фермерів до вирощування продукції, – каже Ірина Миколаївна Купрієвич, виконавчий директор Благодійного фонду «ЛАСКА». – До 2013 року проект працював у Криму та Запорізькій області й не мав приставки «бізнес». Із запуском нової фази проекту розширилася його географія – Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області. Трансформація структури ринку збуту внесла корективи в роботу фермерів. Перевиробництво продукції веде до зниження цін на овочі та фрукти і, відповідно, знижує привабливість плодоовочевого бізнесу. Українські виробники шукають нові ринки збуту, це може бути європейський, азіатський та інші ринки, і ми повинні розуміти, яким вимогам повинна відповідати продукція, щоб конкурувати на зовнішньому ринку. Тому UHВDP, перш за все, пояснює фермерам, що користується попитом у світі, як вийти на нові ринки збуту, навчає новим технологіям вирощування овочів і фруктів, які забезпечують гідну якість продукту.
– Скільки клієнтів з’явилося у UHВDP у Миколаївській області в 2016 році?
– Про наш проект знають близько 5 000 жителів області. Майже 2 000 – активні учасники, серед них 1 628 – малі та середні фермери, 100 – студенти, 11 – трейдери, 230 – партнери.
– Які можливості у клієнтів проекту UHВDP?
– Перш за все, вони можуть відвідувати наші тренінги, семінари, конференції, на яких надають актуальну інформацію про нові технології вирощування, про ринки збуту, щодо захисту рослин. Крім того, у фермерів є можливість навчатися в Ізраїлі. UHВDP тісно взаємодіє з Агентством з розвитку міжнародного співробітництва (МАШАВ), яке працює при Міністерстві закордонних справ Ізраїлю з 1957 року та ділиться власним успішним досвідом, щоб допомогти різним країнам світу досягти кращого рівня життя. Також клієнти проекту UHВDP можуть брати участь в грантових програмах і отримувати інвестиційні гранти для реалізації проектів, спрямованих на післяврожайне доопрацювання продукції (зберігання, охолодження, упаковка, сортування, переробка). У 2016 році в рамках проекту UHВDP стартувала нова програма “Інтернатура”, завдяки якій майбутні аграрії можуть не тільки пройти стажування у великих сільськогосподарських компаніях, а й отримати постійне місце роботи. За тристороннім договором, який укладається між студентом, університетом та UHBDP, інтерн працює близько 6 місяців у сучасному господарстві й отримує стипендію від Проекту!
Стати клієнтом Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва дуже просто – зареєструйтеся на сайті http://uhbdp.org або зателефонуйте в контакт-центр за телефоном 0 800 500 184 (дзвінок безкоштовний). Крім того, можна звернутися до фонду «ЛАСКА» за телефонами: 067 514- 70- 80, 099 631- 60- 20, 093 385- 36- 08.
– Чи готові наші фермери до співпраці?
– Спочатку була недовіра. «Що потрібно Канаді?» «Безкоштовний сир тільки в мишоловці». Але після перших зустрічей, спілкування з фахівцями, участі у великих конференціях і знайомства з ізраїльськими тренерами з’явилися довіра, розуміння й бажання вчитися і змінюватися. Фермерів не залишили байдужими семінари фахівців МАШАВ Наталії Мазор і Катерини Руденко, які ділилися секретами створення ефективної професійної мережі, вчили створювати бізнес-модель Канвас. Лекції Ліора Аврахама і Амраама Хазана допомогли миколаївським фермерам застосовувати інноваційні технології в зрошенні і добриві, після семінару Бориса Бордмана і Світлани Добриніної фермери Миколаївщини обирають сучасні шляхи вирішення проблем захисту рослин.
– Дійсно, навіщо канадському уряду вкладати кошти в українське сільське господарство?
– Канада ділиться своїм досвідом, демонструє приклади успішної роботи в плодоовочевому бізнесі. Ви будете здивовані, але у світі є інтерес і попит на українську продукцію. Представники ізраїльських і турецьких компаній звертаються до проекту в пошуках постачальників і готові купувати великі партії овочів і фруктів.
– Що вдалося зробити за рік?
– Наш проект пізнаваний, про його діяльності знають миколаївські фермери, маса дзвінків від селян, які не були на наших заходах, але хочуть взяти участь. За цей рік UHВDP продемонстрував малим фермерам, як використовувати свій потенціал. Нерідко фермери скаржаться, що 10-20 років вирощують овочі, а рівень добробуту не змінюється. Причина – наш менталітет. «Я сам знаю, як вирощувати. Є Інтернет: прочитаю і зроблю». «Не збираюся ні з ким об’єднуватися, тому що мене обдурять і так далі». Тому беруться найдешевші насіння, елементарні засоби захисту рослин, а на виході – низькосортна продукція, яку дорого не продати. Дешева рибка – погана юшка! Щоб вигідно продавати, потрібно спочатку знати, кому продавати, і розуміти, чого саме хоче покупець.
У селі Дорошівка Вознесенського району в рамках проекту UHВDP Тамара Грищенко висадила демонстративне поле салатного перцю. Насіння, система поливу, засоби захисту і навіть супровід агронома – все це фермер отримала безкоштовно від компанії «Владам». Результат перевершив очікування: великі красиві перці, як на обкладинці журналу, врожайність у 10 разів вище, відповідно, і дохід зовсім інший. Таку якісну продукцію готові купувати супермаркети, великі трейдери, а значить, фермеру не потрібно нудитися під палючим сонцем на трасі, щоб реалізувати продукцію.
– Як Тамара Грищенко планує працювати в 2017 році?
– Коли фермери починають відчувати смак перших доходів, перших результатів постійних відносин з трейдерами, вони готові створювати ПП, говорять про необхідність якості збору і обробки – сортування, пакування. Все це відкриває доступ до високоприбуткових ринків. Жителі Дорошівки, побачивши результат роботи за сучасними методиками, думають про створення кооперативу, щоб локально вирощувати великі партії однорідного продукту для збуту оптом. Спільно багато виробничих питань вирішити легше і дешевше. На жаль, в українських фермерів є велика проблема. Вони звикли працювати від зорі до зорі, але абсолютно не рахують свої витрати, прибуток, собівартість продукції, збитки. Все кинуто на самоплив: підсумки роботи за сезон не підводять, висновки не роблять, управлінські рішення, щоб виправити ситуацію, не приймають!
– Що ж ви пропонуєте робити?
– Діяльність проекту спрямована на те, щоб змінити мислення, шаблони, за якими працювали століттями. Потрібно дивитися ширше. Колись і картопля була екзотичним овочем, зараз – буденне блюдо. Раніше не знали, що таке батат, солодка кукурудза, аспарагус. Тепер вирощують і продають. Завдяки проекту фермери стали більше спілкуватися один з одним, ділитися проблемами і рішеннями, по-іншому починають дивитися на звичайні речі. Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва працює з аграрними вузами, допомагає «заземлити» програми навчання, адаптувати їх до сучасних умов, зробити їх корисними для студентів. Дивно, що в аграрних вишах України не навчають бджільництву й несправедливо мало навчального часу приділяють мистецтву виноградарської справи, адже розвиток цих напрямків сприяє не тільки підвищенню економічного добробуту фермерів, а й розвитку сільського господарства України.
– Проект закликає малих фермерів до об’єднання. Знову колгосп?
– Ні в якому разі. Кооперація можлива тільки на добровільних засадах. Пройшовши навчання, поспілкувавшись один з одним, багато миколаївських фермерів самі зрозуміли, що без об’єднання не вийде вирощувати якісну продукцію і виходити на нові ринки збуту. Не виключено, що в 2017 році в Миколаївській області з’явиться кілька плодоовочевих кооперативів. У грудні 2016 року виноградарі Миколаївської області вирішили створити клуб «Виноград Прибужжя». Це об’єднання стане майданчиком для спілкування та популяризації культури. Виноградарі мають намір отримати й економічну вигоду. Вони планують спільно, а значить, за оптовими цінами закуповувати добрива, засоби захисту, саджанці гібридних форм, а також на експериментальних майданчиках разом вирощувати нові сорти винограду й формувати великі партії товару для продажу оптом.
– Можна претендувати на отримання гранту від UHВDP?
– В рамках Проекту діє програма зустрічних грантів, а зовсім недавно завершився прийом заявок на отримання зустрічного гранту для реалізації інноваційних проектів в сфері захисту навколишнього середовища. Підприємства з Миколаївської області теж подали заявки на участь у цьому конкурсі проектів. Переможці отримають безповоротну фінансову допомогу для реалізації своєї ідеї в розмірі до 50 000 доларів США в гривневому еквіваленті за умови, що і самі візьмуть фінансову участь у проекті в співвідношенні 50 на 50. Повну інформацію можна отримати за телефонами фонду «ЛАСКА»: 067 514-70-80, 099 631-60-20, 093 385-36-08.
– Дякую за інтерв’ю.
